Табір для мам під час війни

Дорогі друзі Save a Life International!
Хочу подякувати вам за ваші молитви й підтримку! Словами не передати, наскільки ми вдячні за вашу незмінну підтримку. Минулий місяць був важчим, ніж ми очікували.
Молоді й майбутні мами приходять до нашого Центру Життя в Запоріжжі самотнішими й наляканішими, ніж ми будь-коли бачили. ЗМІ постійно поширювали новини й чутки про російські плани обстріляти розташовану поблизу Запорізьку атомну електростанцію — лише за 50 км від нашого Центру Життя.



Люди й далі приходять до нашого Центру Життя по продукти, бо брак їжі в регіоні дедалі гострішає. Наприкінці вересня житлові квартали міста почали обстрілювати майже щодня. Молодим мамам і нашим волонтерам зараз дуже важко. Нещодавно російські війська обстріляли чергу цивільних, які чекали на допомогу. Кожен день — це боротьба.
Попри всі ці неймовірні труднощі й страхи, ми вирішили все ж провести в Центрі Життя табір для молодих мам. Ми провели цей час із нашими мамами, щоб підбадьорити їх, вкласти в їхнє життя, зміцнити нашу дружбу й забезпечити їх речами для малюків, які мають народитися!
Нашою метою було створити теплу й затишну атмосферу, де вони могли б хоч ненадовго втекти від страху. Ми зустріли їх сніданком із тостами й випічкою та провели ранок разом, ділячись історіями й піклуючись одне про одного.


Потім до нас приєдналася психологиня-християнка, яка прочитала лекцію «Як допомагати одне одному під час війни».
Тим часом старші діти учасниць пройшли програму арт-терапії з іншою психологинею, яка допомогла їм через ліплення з глини прожити свій досвід війни.

Я не змогла стримати сліз, коли один хлопчик, Назарчик, прибіг до мами в іншу кімнату показати ракету, яку зліпив. Я згадала їхню родину ще півтора місяця тому — заблоковану в місті, яке з ранку до ночі безжально обстрілювали російськими ракетами. За останні кілька місяців Назарчику довелося швидко подорослішати… він втішає маму, коли їй страшно, і бере на себе обов'язки, що далеко не відповідають його вікові.


Далі наші мами змогли проявити свої художні таланти: малювали кавою та розписували багаторазові сумки, щоб нести в них речі додому.
Наприкінці дня ми провели веселу лотерею, і кожна пішла додому з корисним подарунком.
Реальна ситуація на місці погана. На день публікації цієї статті кожна мама з цих фото виїхала із Запоріжжя, бо там уже небезпечно. Щодня ми молимося, щоб Бог зберіг нас у цій боротьбі й показав нашому Центру Життя, як діяти далі.
Ми й далі служимо нашим клієнткам і допомагаємо їм, у якій би ситуації вони не були, і дуже вдячні за можливість дарувати любов і турботу нашим молодим мамам — війна чи не війна. Ще раз дякуємо за вашу підтримку.

Еліна Бринза
Директорка Центру Життя в Запоріжжі